Писанка. Що це, як і звідки?

Яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників називається писанкою.

Історія писанки сягає далекого минулого, від язичницького культу, де вона була важливим елементом обрядів і ритуалів. Писанка тісно пов'язана з релігійними віруваннями та уявленнями наших предків про створення світу, з родючістю і поклонінням йому, з урочистими ритуалами, пов’язаними з річним циклом відродження природи і оспівуванням її сил. Яйце є символом початку, символом нового життя, відродження, таке значення відомо було всім народам в давнину.



Ще за часів до прийняття християнства, писанка служила оберегом для її власника. В середину керамічних яєць-писанок вкладали кульки, які при струшуванні постукували і відганяли цим злих духів і нечисту силу.

Згідно вірувань наших предків, писанка мала магічну добру силу – вона несла щастя, достаток, благополуччя, захищала свого власника від сил зла. Писанку іноді закопували під землю, щоб яйце зробило урожай багатим і щедрим. Писанки розкладалися по могилах предків, їх укладали в середину могил маленьких дітей, а закохані за допомогою писанок висловлювали свої почуття. Писанку за всіх часів дарували на знак перемир’я, побажання здоров’я, краси, сили, врожаю. Застосовували як запобіжний засіб від стихійного лиха, пожежі, грому, для лікування різних хвороб, від переляку, наговору. Писанку качали по зелу й закопували в землю на ниві, щоб хліб колосився і не поліг. Їх підкладали під вулик, щоб роїлися бджоли.

Люди вважали, що це ціле мистецтво розписати яйце так, щоб воно стало справжнім оберегом, щоб зображена на ньому символіка виконувала своє важливе призначення.
Минув час, і символіка втратила своє глибоко-сакральне значення. Залишилася лише зв'язок з дитячими іграми, святом Пасхи, гаївками-веснянками. Язичницькі символи здобули інше трактування і значення, поступово змішавшись з християнськими мотивами.
 Процес виготовлення писанки складний. У давні часи на нього впливало багато чинників, розписувати писанки треба було в чітко визначенні години, попередньо зробивши замовляння, а знаки і символи виписувалися відповідними кольорами. На сьогоднішній день від цього різноманіття умов залишилися значимими тільки символіка кольору і зображення.
Найпопулярніші мотиви орнаментів в писанці (яких раніше було більше ста):
• Кривулька, або безкінечник – означає вічність руху Сонця, нитку життя.
• Роза, Тригвер, зірка, квадратний хрест – це символи сонця, що знаменують чотири сторони світу. Тригвер (інакше трінінг, існує в культурі ще з часів трипілля) – значить символи життя: землю, небо і повітря, або вогонь, повітря і воду.
• Сорок клинів – це сорок точок в житті, достаток і успіх в господарстві, достаток і порядність людини.
• Павучок, або ж круторогими, розетки, млини, павутина – найдавніший солярний знак.
• Точки позначають сльози Божої Матері, небесні світила.
• Рослини, ялинові гілки – юність в її вічності, здоров'я, буйство природи, краса.
• Колоски пшениці – урожай.
Яйця, пофарбовані одним кольором, називають крашанками. Колір яйця також несе в собі певне значення.
• Червоний колір означає життя, радість, надію, любов, для ще неодружених несе надію на весілля, на те, що буде знайдена пара.
• Жовтий колір – це місяць, зірки, в господарстві позначає урожай.
• Блакитний пов'язаний з небом, повітрям, його магічне значення – це здоров'я.
• Зелений – воскресіння, відродження природи, її багатство і щедрість, родючість, багатий урожай.
• Поєднання чорного і білого кольорів говорять про повагу до померлих душ, таким чином духам, висловлюють подяку за їх допомогу і охорону від злих чар.
• Поєднання декількох кольорів в узорах (чотири-п'ять фарб) – це щастя в родині, мир і любов, успіх і достаток.

• Кожній місцевості притаманні свої власні уподобання в кольорах, за якими можна визначити походження писанки. Майстри Полісся, Волині, частково Поділля роблять свої писанки переважно червоними. На Подніпров'ї на яйця наносять візерунки у вигляді широких симетричних полів, товстих ліній. Для Наддністрянського Поділля характерні темний або білий фон на темних писанках. Бойківські писанки мають два кольори, гуцульські виділяються тим, що розписані жовтим і білим кольорами по червоному.

• Дарування писанок було наповнене своїм глибоким сенсом, робилося з бажанням привнести благо, допомогти або навіть зачарувати. Писанки, які дарували маленьким дітям, були світлих кольорів, хлопцям і дівчатам дарували писанки з солярними символами, тригверами, виконані в радісних кольорах. Господарі, зазвичай, отримували писанки з сорока клинами, зигзагами, а літні люди – з поясами, в червоних тонах.

Підготувала вчитель історії народного мистецтва Фльока Жанна Станіславівна