середу, 29 квітня 2020 р.

Обласні педстудії: Гончарство, керамічна народна іграшка, декоративна народна скульптура, ліплена з глини.

29 квітня в онлайн режимі були проведені заключні заняття обласних педстудій на базі Фастівської школи народної майстерності з теми «Гончарство та кераміка  як складові формування національної свідомості»(Древецький А.А.) та «Вивчення традиційних технік соломоплетіння »(Пількевич О.М.) для  вчителів освітньої галузі «Мистецтво», керівників гуртків художнього спрямування .

Просимо слухачів виконати домашнє завдання,заповнити анкети, та надіслати електронною поштою до ФШНМ: fshnm@ukr.net

План-конспект заняття

Тема: Орнамент головний характерний елемент народного образотворчого мистецтва. Гончарство, керамічна народна іграшка, декоративна народна скульптура, ліплена з глини.

Мета: довести самобутність виникнення орнаментів, їх різноманітність, використання орнаментів в народному декоративно-прикладному побутово-ужитковому мистецтві. Розвивати самостійність та охайність в ході виконання роботи. Виховувати естетичний смак, почуття прекрасного.
Тип заняття: Урок використання знань, умінь та навичок.

Обладнання та матеріали: 
Для вчителя – наочність - ілюстративний матеріал з  прикладів українського декоративно-прикладного ужиткового мистецтва, творчості народних майстрів України гончарства та ліплення.
Для учнів – конспекти, папір – Ф-4А, олівці, глина, стеки, петлі.
Заняття розраховане на три уроки.

Обласні педстудії: Інкрустація писанки соломкою.

29 квітня в онлайн режимі були проведені заключні заняття обласних педстудій на базі Фастівської школи народної майстерності з теми «Гончарство та кераміка  як складові формування національної свідомості»(Древецький А.А.) та «Вивчення традиційних технік соломоплетіння »(Пількевич О.М.) для  вчителів освітньої галузі «Мистецтво», керівників гуртків художнього спрямування .

Просимо слухачів виконати домашнє завдання,заповнити анкети, та надіслати електронною поштою до ФШНМ: fshnm@ukr.net

Інкрустація писанки соломкою. 
Послідовність виконання.


1. Для роботи нам буде необхідно: дерев’яні заготовки яєць,розладжена соломка,густий клей ПВА,щіточка для клею,металева лінійка,олівець,різак для дерева або канцелярський ніж.

понеділок, 27 квітня 2020 р.

7 цікавих фактів про День Землі англійською мовою





КЛАС

«Крок до Європи»

Вивчаємо англійську разом!



7 цікавих фактів про День Землі англійською мовою J






1.  Earth Day is a day that is created to promote awareness and appreciation for the Earth’s environment.





неділю, 26 квітня 2020 р.

Натюрморт як перетворення – «людина–річ»

«Натюрморт» або «nature morte» (фр. - «мертва природа») - картини, на яких зображені об'єднані в єдину цілісну композицію предмети неживої природи. Залежно від того, що художник вкладає в основу композиції, можна виділити кілька видів натюрмортів.

За сюжетом:
одновидових (оригінал одного виду предметів, наприклад, квітів) (мал.0)
змішаний (зображення предметів різного виду - фрукти, квіти, предмети побуту) (мал.0.1)
сюжетний (зображення людей, елементів пейзажу). (мал.0.2)
 

ЧАЕС - пам'ять про трагедію чи тріумф атомної енергетики

26 квітня 1986 року аварія на Чорнобильській атомній електростанції зруйнувала життя в  радіусі 30 км навкруги, створивши так звану зону віджуження.
Попри спустошення та руйнацію, в зоні відчуження продовжується життя.

Давайте подивимось на фото, які ілюструють життя в Чорнобилі, Прип'яті до трагедії та після неї.
                                    

четвер, 23 квітня 2020 р.

23 квітня - Всесвітній день книги та авторського права

 Своїм святом День книги по праву вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі й усі, хто причетний до книжкової справи. Його відзначають у 190 країнах світу. Вперше відсвяткували в 1996 р. в Каталонії (Іспанія), де уже понад 80 років існує традиція дарувати в день святого Георгія троянди і книжки тим, кого любиш.
Троянди символізують кров, пролиту Георгієм у битві з драконом, а книги нагадують про дату 23 квітня. Адже саме цього дня померли Сервантес, Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський, народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Андрій Курков, Григорій Тютюнник. Тож цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році, вирішила віддати в цей день данину уваги і шани книжкам і авторам, закликаючи молодь знаходити задоволення в читанні, поважати безцінний вклад тих, хто своєю творчістю сприяє соціальному і культурному розвитку, і заснувала Всесвітній день книги й авторського права. На батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням "Дон Кіхота". Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

Однією з перших українських рукописних книг було Реймське Євангеліє, 1049 року вивезене з Києва до Парижа дочкою Ярослава Мудрого Анною. Серед інших знаменитих українських рукописних книг – Остромирове Євангеліє, "Ізборник Святослава" та Пересопницьке Євангеліє.
Першою друкованою книгою українського автора була "Прогностична оцінка поточного 1483 року" Юрія Котермака з Дрогобича, видана в Римі. А першою книгою, надрукованою в Україні, став Апостол, виданий Іваном Федоровим 1574 року у друкарні Львівського православного братства. У ХVII столітті найбільше українських книг було видано друкарнею Києво-Печерської лаври, зокрема "Требник" Петра Могили, Києво-Печерський патерик та "Лексикон славенороський" Памви Беринди.

Історія авторського права веде свій початок, як вважають науковці, з появи друкування, і перший відомий державний нормативний акт щодо охорони авторського права стосувався літературних творів, а перша міжнародна конвенція, яка стосувалася захисту авторських прав, прийнята в інтересах книговидавців. Першим нормативним актом авторського права, який закріпив низку прав авторів і розділив повноваження авторів та видавців, вважається прийнятий у 1709 році в Англії "Статут королеви Анни".

Закони, нормативні акти щодо авторського права стали з'являтися в усьому світі. Дія законів поширювалася на спектаклі, географічні карти та інші твори. Французький закон ввів норму – право слідування, яка відносилася до прав спадкоємців автора та поширювала дію майнових прав після смерті автора.

Новітні засоби передачі інформації можуть частково замінити книгу, виконуючи різні її функції, але систематична оглядова інформація (монографії, академічні видання, енциклопедії) спирається виключно на книгу. Аналіз функціональних особливостей книги дозволяє визначити її як елемент культури і в умовах книжково-документального суспільства, і в сучасному інформаційному середовищі.

Завершити розповідь хочемо словами Стефана Цвейга: "Книга є альфа й омега будь-яких знань, початок початків кожної науки".
Джерело: https://kpi.ua/1116-3
Л.М.Сидоренко, Н.В.Тільняк, каф. української мови, літератури та культури
КП: 2011, 16-17

Розміщено Омельчук Є.В.

середу, 22 квітня 2020 р.

Що таке ткацтво?

Ткацтво - виробництво тканини на ткацьких верстатах, одне з найдавніших людських ремесел. Воно виникло в пізньому неоліті як еволюція плетіння. У більш широкому сенсі під ткацтвом розуміють весь комплекс технологічних процесів, що становлять ткацьке виробництво. Людини, що професійно займається ткацтвом, називають ткачем. Існує два види ткацьких верстатів: вертикальний і горизонтальний.



     
Сам метод ткацтва з'явився ще в кам'яному столітті. Спочатку ткацький верстат був вертикальним. Повсюдно для ткацтва використовувалися різного роду ручні пристосування. Пізніше був винайдений горизонтальний ткацький верстат. У країнах Європи поширеним сировиною для пряжі були шерсть і льон, а також імпортовані з Азії бавовна і шовк.


У наш час основна частина тканин виробляється промисловим чином. Ручне ткацтво зустрічається тільки в прикладному мистецтві та вироби нерідко пропонуються на ярмарках і в сувенірних магазинах.

Учитель майстерні килимарства Кучерява Наталя Василівна

суботу, 18 квітня 2020 р.

Писанки "Великодня 2020"

Найменші учні Фастівської школи народної майстерності під час карантину також працюють, але вдома. #Залишайся вдома

Майстерня комплексного навчання:

Пунько Діана
 

Ковтунович Марк
 


Тищук Анастасія



Тищук Мирослава



Жовнір Ростислав

Нам без природи не прожити

Третя субота квітня – Всеукраїнський День довкілля
Нам без природи не прожити –
Це сонце й небо голубе.
Вода, земля, повітря, квіти –
Все, що оточує тебе.
Дерева, луг, ріка глибока.
Мале джерельце і струмок.
Низовина й гора висока –
Це все довкілля, мій дружок!
Сади й хати, міста і села.
Звір, пташка і жучки малі.
Всі звуки й пісенька весела
І люди що на цій землі.
Це все довкілля, це природа.
Частинки й ми її малі.
11 травня 1971 року генеральному секретареві ООН надійшло звернення, яке підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу.

У 1972 році у Стокгольмі відбулася Всесвітня конференція із захисту навколишнього середовища, на якій були присутні повноважні представники 113 держав. Учасники конференції ухвалили рішення щодо щорічного проведення Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища 5 червня.

В Україні щорічно, починаючи з 1999 року, згідно з  Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій щодо розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево–Життя» та іншими громадськими ініціативами відзначають день довкілля.

пʼятницю, 17 квітня 2020 р.

Виставка "Великодня 2020"

16 квітня 2020 року у Фастівській школі народної майстерності відкрилася виставка "Великодня 2020"




понеділок, 13 квітня 2020 р.

Цікаві факти про святкування Пасхи

КЛАС

«Крок до Європи»

 Вивчаємо англійську разом!

Цікаві факти про святкування Пасхи в англомовних країнах J

7 Interesting Facts about Easter


1

 

The tallest chocolate Easter egg was made in Italy in 2011. At 10.39 metres in height and 7,200 kg in weight, it was taller than a giraffe and heavier than an elephant!





неділю, 12 квітня 2020 р.

Писанка. Що це, як і звідки?

Яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників називається писанкою.
Історія писанки сягає далекого минулого, від язичницького культу, де вона була важливим елементом обрядів і ритуалів. Писанка тісно пов'язана з релігійними віруваннями та уявленнями наших предків про створення світу, з родючістю і поклонінням йому, з урочистими ритуалами, пов’язаними з річним циклом відродження природи і оспівуванням її сил. Яйце є символом початку, символом нового життя, відродження, таке значення відомо було всім народам в давнину.

суботу, 11 квітня 2020 р.

Для найменших учнів!

До Великодніх свят пропонуємо найменшим нашим учням класів комплексного навчання розмальовки на великодню тему.
Батьки можуть завантажити ці картинки та роздрукувати на домашньому принтері.


четвер, 9 квітня 2020 р.

Космос і мистецтво: супрематизм

Космос в супрематизмі - одна з ключових тем супрематизму, що з'явилася в 1916-1918 роках в графічних і живописних роботах Казимира Малевича і в подальшому розвинута в роботах його учнів.



Історія

Мистецтвознавець Дмитро Горбачов так публічно висловився про тему космосу в супрематизмі в 2016 році на виставці «Малевич +» в Києві:

«... Малевич називав свій супрематизм« моделлю космосу ». Говорив, як в космосі немає ваги - і у нього немає, як в космосі обертаються геометричні фігури - так і у нього, в космосі немає горизонту і перспективи - і у нього те ж саме. А ще космос тримається на ритмі, і Малевич одним з перших відкрив привабливість ритму для композиції. До нього вважалося, що в живопису головне - сюжет. А він довів, що ритм є найважливішим енергетичним важелем мистецтва, більш того, цим ритмом можна керувати. У цьому - сенс і головна ознака мистецтва. »



Казимир Малевич. Малюнки супрем в просторі. 1916-1918

Подальший розвиток ідей Казимира Малевича пов'язано з іменами учасників очолюваного К. Малевичем вітебського Уновис (*) Еля Лисицького і Лазаря Хідекелі.

* - Уновис ( «Утвердители нового искусства») - авангардне мистецьке об'єднання, створене К. С. Малевичем в Вітебську (Білорусь)

Ель Лисицький створює в Вітебську свої Проун - аксонометричні зображення знаходяться в рівновазі різних за формою геометричних тіл, то спочивають на твердій основі, то як би ширяють у космічному просторі. Після від'їзду Лисицького з Вітебська архітектурну студію Уновис очолив Лазар Хідекель, який, усвідомив ці форми як космічні станції. Супрематические структури і обсяги сприймаються ним як космічні житла майбутніх землян.

Підготувала вчитель образотворчого мистецтва та компьютерної графіки Омельчук Єлізавета Василівна

вівторок, 7 квітня 2020 р.

Прості секрети правильного харчування


Клас «Крок до Європи»
Крокуємо разом до кращого володіння англійською мовою!
Secrets of Healthy Diets
Прості секрети правильного харчування
Різнобарвні коктейлі для підтримки міцного здоров’я: 


Підготував вчитель англійської мови класу "Крок до Європи" Жовнір Вадим Миколайович

понеділок, 6 квітня 2020 р.

Міжнародний день супу - 5 квітня


Український борщ

Історія супу настільки ж стара, як історія кулінарії. Слово «суп» походить від французького «soupe», а воно – від латинського «suppa», що в перекладі – хліб, розмочений у відварі або бульйоні.  Широке розповсюдження в Європі супи отримали до 18 століття. У національній кухні будь-якої країни існують рецепти цієї страви. Супи допомагають насититися і відновити сили, підвищити тонус. А лікарі впевнені в корисності супів навіть під час хвороби. На сьогоднішній день у світі налічується приблизно 150 типів супів, які поділяються на більш ніж тисячу видів, при цьому кожен вид може мати кілька варіантів.

Для українців найпопулярніша перша страва – це борщ. Слово борщ походить від старослов'янського "б'рщь" (буряк). Це традиційна українська страва, яку їли бодай не щодня та подавали і на вечорницях і на весіллі. Добре приготовлений у печі борщ не приїдався, а другого дня був навіть смачнішим ніж першого.

На Поліссі борщ здавна вважався символом сім'ї. Адже усі інгредієнти, мліючи у глиняному горщику, передають свої смаки одне одному, і стають ніби одним цілим. Віддаючи - збагачуємось, чи не це філософія справжньої міцної родини.

Перш ніж подати на стіл - господиня "затирала" борщ, тобто розтовкувала у ковганці внутрішній жир з сіллю та часником.

У гарній хаті борщ подавали гарячим, та таким, щоб з нього ще пара йшла. Українці вірили що то не просто пара, а духи предків, що відійшли у світ інший, а нині завітали щоб допомагати нам. Подати гостю борщ без пари, або й зовсім холодним - вважалося за неповагу.

У давні часи м'ясо у борщі можна було зустріти лише на великі свята, бо свиней часто не кололи. Борщ готували з капустою, буряком, морквою, петрушкою, а з другої половини 19 ст. - з картоплею. В борщ додавали як власне буряк, так і буряковий квас, для кислоти давали сироватку або маслянку, коли подавали на стіл у визначні дні - приправляли сметаною. Для гостроти смаку давали червоного перцю. Борщ готували з квасолею, додавали у нього підсмажене борошно, пшоняну чи гречну каші, галушки. На заході борщ готували дуже рідким, тільки з буряка, без капусти чи картоплі, приправляючи зажаркою, а для кислоти давали вишневий чи яблучний сік. Є на карті України регіон, у якому взагалі немає свого борщу, – це Закарпаття. Дуже рідко там варять борщ із самої лише картоплі та буряка, без капусти і називають його «львівським».  Галичани в давнину готували борщ дуже ріденьким, без картоплі, тільки з буряка, приправляючи засмажкою, а для кислоти додавали вишневий чи яблучний сік. На Житомирщині борщ має два різновиди: «поліський» – з в’яленими в’юнами і грибами та «коростенський» – на сухофруктах. У класичний український борщ в самому кінці варіння обов’язково кладуть свіже свиняче сало, товчене з часником, сіллю і зеленню, знімають каструлю з вогню, накривають кришкою, дають борщу настоятися не менш як півгодини (чим довше, тим краще) і тільки тоді подають.

На честь українського борщу було назване невелике містечко Борщів, розташоване на Тернопільщині. Щоосені воно стає центром фестивалю «Борщ-їв». Борщ – рекордсмен зварили під Києвом.Національний суп вагою 4.5 тони занесли в Книгу рекордів України.

В Україні борщ здавна вважався символом міцної родини: усі інгредієнти у полив’янім горщику, варяться, бурлять, а потім, мліючи, передають свої аромати і смаки одне одному, стають одним цілим – багатим, наваристим, густим.


Підготувала методист школи Фльока Жанна Станіславівна

середу, 1 квітня 2020 р.

1 квітня - День Сміху

Походження свята

Є версія, що спочатку 1 квітня святкувалося в Індії та Стародавньому Римі як день весняного рівнодення, з нагоди якого влаштовували гуляння з жартами і витівками — цим люди намагалися задобрити весняні капризи природи жартами і розіграшами.

На думку деяких дослідників, традиція жартувати 1 квітня походить ще від античного фестивалю Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри — Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели — адже її крики були лише оманливим відлунням.

Ще одна гіпотеза пов'язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем.

Є також версія про походження традиції з подій, що описані в віршах з одинадцятого по п'ятнадцятий глави двадцять восьмої Євангелія від Матфея. За цією версією, у день, що відповідає сучасному 1 квітня, відбулося Воскресіння Христове, а римська варта могили, поширивши неправдиві відомості про те, що тіло ніби-то вкрадене учнями Христа, стала зачинателем звичаю поширення неправдивої інформації (розіграшу) в цей день.

Важко визначити, звідкіля пішло це свято.
 Звичай веселитися, жартувати й обманювати один одного саме 1 квітня існує в дуже багатьох країнах. За однією версією, звичай жартувати 1 квітня, пов'язаний із перенесенням дати святкування нового року.

Так, до другої половини XVI століття, європейський новий рік починався наприкінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня.

 Пізніше, за наказом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб позбутися старих традицій, їх стали називати «першоквітневими дурнями», стало модним їх розігрувати і висміювати.

Пройшли роки, а традиція зустрічати перший день квітня жартами залишилася. Головне — щоб жарти були добрими і покращували настрій. Однак минули роки, перш ніж нововведення перемогло багатовікову звичку.

Чимало людей через незнання чи консервативні погляди продовжували обмінюватися привітаннями та подарунками в останній день колись новорічних свят — 1 квітня. Інші ж тішилися над ними й називали «квітневими дурнями» або «першоквітневими рибами», бо вони легше за все ловляться на гачок. Досі французькі кондитери виставляють цього дня величезних шоколадних риб, а дітлахи намагаються прикріпити до спин товаришів паперових рибок.

Хоча про виникнення першоквітневої традиції й існує чимало різних гіпотез, але багато хто вважає, що її корені сягають у середньовічну європейську «балаганну» культуру. По суті — це один із найстійкіших елементів язичництва, що осіли в християнській свідомості.

Підгготувала вчитель образотворчого мистецтва Омельчук Є.В.