Державні та професійні свята України й інші знаменні дати

Державні та професійні свята України й інші знаменні дати

• 1 квітня – День сміху, міжнародний день птахів.
• 6 квітня – День геолога.
• 7 квітня – Всесвітній день здоров'я.
• 11 квітня – Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів.
• 12 квітня – День працівників ракетно-космічної галузі України, Всесвітній день авіації та космонавтики.
• 18 квітня – День пам'яток історії та культури. Міжнародний день пам'яток і визначних місць.
• 19 квітня – День довкілля.
• 22 квітня – Міжнародний день Землі.
• 23 квітня – Всесвітній день книги та авторського права.
• 26 квітня – День чорнобильської трагедії.
• 28 квітня – Всесвітній день споріднених міст.

Підготувала учитель історії народного мистецтва Фльока Ж.С.

Квітень іде – красу несе

Квíтень – четвертий місяць календарного року, другий місяць весни, має 30 днів. Сучасну назву носить із 16-го сторіччя. Народні назви місяця — цві́тень, красене́ць, водолі́й, леле́чник, пусту́н, ка́пельник. В ужитку були також і такі народні назви: краснець, дзюрчальник, водолій, лукавець(бо квітнева погода нерідко примхлива).

Називають його «снігогін», а ще – первоцвіт, переплітень, цвітень, крапельник, пустун, красень (у білорусів він – «красавік»). У деяких краях квітень називають лелечником, бо це – пора повернення лелек з вирію.

У квітні наші предки вшановували велику Береги́ню-Ма́тір  — покровительку вро­жаїв. На честь премудрої Ла́ди  і чарівної Ля́лі  на Красній гірці  водили хороводи й співали пісень. В цьому місяці весна приходить повноправною господинею: земля вкривається зеленню, з’являються перші квіти, обіч осель прокльовуються півники, тому кажуть: «З’явилися біля хати півники — весна прийшла на призьбу».

Повним ходом ідуть роботи в полі,  першим висівають ячмінь, про який кажуть: «Кидай мене у болото — виросту, як золото, топчи мене в грязь — будеш, як князь».  З квітневою порою пов’язані прикмети, — «у квітні ранковий туман віщує ясну погоду»,  «сухий квітень — голодний рік», «коли на Мартина [14 квітня] буде хороша година, то буде хороше на людей і на урожай».

У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає (приказка). 

Мокрий квітень, сухий май, буде в клуні рай (приказка).

Матеріал підготувала вчитель класу історії та теорії народного мистецтва Фльока Ж.С.

17 березня народився художник Михайло Врубель

   Сьогодні, в день народження видатного художника Михайла Врубеля, ми хочемо розповісти вам про його київський період життя, який став яскравим вибухом у творчості митця та приніс найвідоміші та, можливо, найкращі його твори.
 

 Художник народився 17 березня 1856 року в Омську, Російська Імперія, та закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, був учнем відомого професора Павла Чистякова. Брав уроки в Іллі Рєпіна і вже в кінці 19 століття став видатнішим акварелістом Росії.

Чимала частина життя і творчості Михайла Врубеля пов'язана з Києвом.

У 1884 в Академію мистецтв приїхав відомий київський археолог, історик мистецтв, професор Адріян Прахов і розповів Чистякову про намір створити візантійський іконостас та реставрувати фрески Кирилівської церкви. Потрібен був талановитий художник — а Чистяков умів розпізнавати таланти, художник мав бути молодий, тому що грошей на гонорари було обмаль. Чистяков порадив йому взяти з собою Врубеля. Так Михайлові і не довелось закінчити Академію, де він провчився з 1880 до 1884 року.

Втручання в стінописи Кирилівської церкви 12 століття було досить стриманим. Наново створили фрески в тих місцях, де вони були повністю знищені. Перша ж проба Врубеля — зображення архангела на одному зі стовпів церкви — викликала загальне схвалення. Також для Кирилівської церкви Врубель створив фреску «Сходження Святого Духу на Апостолів» (1885). Звичайно ж, він малював не як художник XII століття, а як сучасний майстер, який знав досягнення малярства Західної Європи, але не зрікся візантизму.

«Сходження Святого Духу на Апостолів» 

Восени того ж року їде у Венецію, щоб працювати над великими вівтарними образами та вивчати мозаїки Равенни та венеційських майстрів. Чотири ікони виконано на важких цинкових пластинах. Прообразом Богоматері стала Емілія Львівна Прахова, дружина професора. Врубель працював в Італії по пам'яті, без моделі — ні натурщиць, ні манекенів в нього не було.

Березень. Народні звичаї та прикмети.

Народ скаже як зав’яже

Слову "весна" більше 2 тис. років і воно присутнє у інших індоєвропейських мовах. У майже всіх слов'янських мовах воно вимовляється так само, як і в українській. Багато хто асоціює слово "весна" із близькозвучним "веселий". Історично обидва слова спільнокореневі, походять від давнього індоєвропейського ves із первинним значенням "живий, світлий".

Перший місяць весни – березень. Вчені дослідили, що у першого місяця весни було більше як 20 слов'янських назв.В Україні видозмінена латинська назва першого місяця весни "март" вийшла з ужитку. Але давні римляни найменували його так на честь Марса. Тоді його ще не вважали богом війни - він був охоронцем весни і врожаю.У літературних джерелах місяць називали марцем. Чимало вчених асоціюють назву "марець" із коренем "мрець" традиціями проводжати зиму. Цього місяця слов'яни проводили тризну - обряди поминання покійних предків. Поляки називали місяць марець і співали пісень про смерть, яка в'ється по тинах і шукає собі поживу.

Етнологи знаходять назви март, марець у фольклорі "Буває март за всіх варт", "У марець ще змерзне старець", "Білий – як у марці сніг", "Згинув, як марцевий сніг".

В Україні ж цей місяць у різні часи в народі називали зимобором, а ще передвесінням. Нині найактивніше вживається назва "березень". Багато хто асоціює назву місяця із початком руху соку у дерев – березень, березіль, березоль. 

Дехто розуміє назву "березоль", як "злий до беріз". Адже, щоб добути солодкий березовий сік, у корі рослини роблять отвори. Після дерева хворіють, а нерідко й гинуть. Вважається також, що ця назва походить від слів "береза" і "зело" - зелень. Назву місяця, березень, виводять від слова береза ще й тому, що вона в цю пору починає квітнути. У фольклорі слово "березень" вжите рідко і переважно у найновіших творах:

"Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба урожай", 

"Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай".

Березень називали і каплюжником, капелюжником, крапельником, калюжником, а за швидке сніготанення і появу перших таловин – протальником. Прозивали наші предки березень і свистуном, свистунцем. А ще цей місяць – сонцегрій, весновій, вітроніс.

У народі цей місяць здавна звали березілем, красовиком, соколиком. А ще березень мав і такі поетичні назви: запалі сніги, з гір потоки, полютий. Тобто "по" – після - "після лютого".

У Білорусі його називають сакавік. Це слово походить від слова "сік" . У хорватів березень – сушец, бо цього місяця мало буває опадів і в лісі сухо.

Народні звичаї та прикмети на березень місяць

1 березня - Мариамна, Маремьяна Праведна, Маремьяна - потвора.

Важко сказати, як перетворилася свята праведниця в народному календарі в Маремьяну-страховину. Страховину люди уявляли собі по-різному: і господинею хати, і дружиною будинкового або лісовика, і у вигляді потворної баби маленького зросту, і дівки з довгими чорними волоссям, білим обличчям і чорними очима. Вона може жити не тільки в будинку, але і в лазні, в хліві, на гумнах, в курнику, порожніх будівлях. Найчастіше кікімора по дрібницях шкодить мешканцям будинку, іноді допомагає господарям, попереджає про можливу біду - виходить з підпілля і плаче.

УВАГА! КАРАНТИН!

Шановні учні та батьки!

Школа майстерності з 13 березня по 3 квітня зачиняє свої майстерні на період карантину.

Але ми не лишаємо наших учнів без мистецтва: під час карантину вчителі організовують дистанційні уроки, особливо для випускників.

За додатковою інформацією можете звертатись до школи за тел. 5 36 60

Дякуємо за розуміння