Добрий день! А ми сьогодні зробимо годівничку. Потурбуємось про зимуючих птахів. Адже незабаром будуть великі Морози і без нашої допомоги вони можуть загинути. #ЗробиГодівничкуВрятуйПташину
Для роботи необхідно:
В рамках обласного челенджу #ЗробиГодівничкуВрятуйПташину Кучерява Настя разом з татом зробили годівничку з дерева, яка тепер роками слугуватиме в їх саду, лише не забувай підкладати корму для крилатих гостей!
Нагадуємо: в періоди сильних морозів ми можемо допомгти пташкам дочекатись тепла, підгодовуючи їх власноруч!
Учень класу комплексного навчання Фастівської школи народної майстерності Бугайов Денис (7 років) самотужки зміг виготовити смаколики для пташок, щоб і не замерзли, і смачно попоїли, і , головне, простий та швидкий процес!
Підкорм виготволено в рамках обласного челенджу #ЗробиГодівничкуВрятуйПташину
Приклад прекрасного та корисного рециклінгу (переробки) показує учениця Фастівської школи народної майстерності Демиденко Уляна, 10 років, учениця майстерні бісеронанизування, керівник Кривобок В.І.
Відео бере участь в обласному еколого-натуралістичному челенджі #ЗробиГодівничкуВрятуйПташину
Під час сильнихз мрозів, що вже стали для Фастівщини незвичними, учні школи народної майстерності приєднались до обласного еколого-натуралістичного челенджу #ЗробиГодівничкуВрятуйПташину .
У вільний від онлайн-уроків час наші учні скористались майстер-класом учителя класу народознавства Фльоки Жанни Станіславівни, зробили годівнички для невенличких пташок учні класів комплексного навчання: Орест Лучко (6 рочків), Альоша Кучма (6 рочків), Денис Бугайов (7 рочків)
Кучма Альоша, 6 років, Годівничка з апельсина
Запрошуємо і вас приєднатись до хорошої справи - допоможемо пташкам протримтаись до весни!
Беручи участь в обласному челенджі #ЗробиГодівничкуВрятуйПташину і учениця фастівської школи народної майстерності Шевчук Ірина (9 років, художній керівник Кривобок В.І.) виготовила свою годівничку для птахів.
Тепер пташки не зголодніють навіть в сильні морози!
Ох і бракує цієї зими традиційного снігу та стає звичною тепла суха погода. Щоб додати справжнього зимового настрою, запрошуємо вас на коротку художню екскурсію полотнами українського художника Степана Колеснікова, що відомий своїми зимовими пейзажами в класичній живописній манері, зі"смачними" пастозними мазками.
Колесников не розділяв революційних настроїв 1917-го року, що стало причиною виїзду родини художника в Сербію.
Нажаль, про його діяльність за межами рідних земель маор відомостей. Відомо, що він очолював Белградську Академію мистецтв, розписав плафон Белградського оперного театру, мав виїзні персональні виставки в країнах Європи...
Запрошуємо переглянути його зимові живописні роботи. Вони ніби запрошують нас в снігову казку....
Свято Маланки відмічають напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим), ще його називають Щедрим вечором, або Щедрою (Другою) кутею. Святом Василя називають Старий Новий рік і відмічають його 1 січня за старим стилем (14 за новим). На відміну від Святого вечора під час Щедрої вечері накривають багатий стіл, де переважають м'ясні страви. В деяких селах Вінниччини, навіть кров'янки, які є традиційною новорічною стравою, називають “маланками”. Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Випікають і спеціальні хліби “Маланку” та “Василя” (див. обрядові хліби).
Як тільки жінка замішувала діжу для випікання обрядового новорічного хліба, не миючи рук від тіста, вона йшла разом з чоловіком лякати дерева, котрі погано родять. Чоловік ніс сокиру, або палицю, жінка перевесла, зроблені із дідуха (соломи, що лежала на долівці від Святого вечора). Підійшовши до дерева, чоловік тричі стукав по ньому обухом сокири, або палицею і промовляв: "А чого ти, грушо, не родиш? Я тебе зрубаю, порубаю!" Або: "Не будеш родити, буду рубати, а будеш родити, буду шанувати". За дерево відповідала дружина: "Не рубай мене, а перевеслом підпережи, я тобі ще в пригоді стану". Після цього жінка обтирала руки від тіста об дерево і перев'язувала його перевеслом.
В народі вірили, що після таких процедур дерево злякається і обов'язково дасть гарний урожай. Адже на Маланки, особливо в Новорічну ніч, рослини розуміють людську мову, а тварини навіть самі розмовляють по-людському. До речі, тварини в цю ніч могли поскаржитись Богові на господарів, якщо ті погано з ними обходяться. Тому в цей день худобу доглядають дуже ретельно, добре годують, чистять, пестять.
А ще на Маланки господині ретельно чепурять, підбілюють піч, адже в ніч напередодні Нового року вона танцює, віддається. Ось які пояснення стосовно вшановування печі в новорічну ніч, записані в різних регіонах України, приводить професор С.І.Килимник: "Тому то піч на Маланки мусить бути чисто вимащена, "щоб не кляла, що не вимащена". Ніхто у цю ніч не спить на печі, не сидить, нічого на неї не кладуть, бо тяжко їй танцювати"..."Нехай спочине"... "Василь з Маланкою приходить танцювати на печі - аби їм не перешкоджати"... На піч кладуть овес - "на коровай, так як у нас на весілля, і їй дається вівса, як ся віддає". "Аби мала чим коня годувати, бо вона їде в місто, на герць".(Український рік... Київ, 1994. Книга 1, С.116.)
Підготувала матеріал учитель образотворчого мистецтва Омельчук Є.В.
Правила поведінки під час пожежі в будинку, квартирі
1. Загальні правила поведінки під час пожежі в будинку, квартирі
У вашому будинку, квартирі або на дачі почалася пожежа? Що робити і чого не можна робити?
Телефонуйте у пожежну охорону за номером 101 і повідомте про подію. По можливості, повідомте дорослих.
Намагайтеся загасити вогонь самотужки. Але пам'ятайте, якщо з вогнем не вдалося впоратися протягом декількох хвилин, то подальші спроби марні і смертельно небезпечні.
2. Чим можна гасити вогонь на ранній стадії:
Робота учениць майстерні декоративного розпису
"Новорічний сувенір"
