Свято Маланки (Щедрий вечір) та Василя (Старий Новий рік)

 Свято Маланки відмічають напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим),  ще його називають Щедрим вечором, або Щедрою (Другою) кутею. Святом Василя називають Старий Новий рік і відмічають його 1 січня за старим стилем (14 за новим). На відміну від Святого вечора під час Щедрої вечері накривають багатий стіл,  де  переважають м'ясні страви.  В деяких селах Вінниччини, навіть кров'янки, які є традиційною новорічною стравою, називають “маланками”. Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Випікають і спеціальні хліби “Маланку” та “Василя” (див. обрядові хліби).

Як тільки жінка замішувала діжу для випікання обрядового новорічного хліба,  не миючи рук від тіста, вона  йшла разом з чоловіком лякати дерева, котрі погано родять. Чоловік ніс сокиру, або палицю, жінка перевесла, зроблені із дідуха (соломи, що лежала на долівці від Святого вечора).  Підійшовши до дерева, чоловік тричі стукав по ньому обухом сокири,  або палицею і промовляв:  "А чого ти, грушо, не родиш?  Я тебе зрубаю, порубаю!" Або: "Не будеш  родити, буду рубати, а будеш родити, буду шанувати". За дерево відповідала дружина: "Не рубай мене, а перевеслом підпережи, я тобі ще в  пригоді  стану".  Після цього жінка обтирала руки від тіста об дерево і перев'язувала його перевеслом.

В народі вірили,  що після таких процедур дерево злякається і обов'язково дасть гарний урожай.  Адже на Маланки,  особливо  в Новорічну ніч,  рослини розуміють людську мову,  а тварини навіть самі розмовляють по-людському.  До речі, тварини в  цю  ніч  могли поскаржитись  Богові  на господарів,  якщо ті погано з ними обходяться.  Тому в цей день худобу доглядають дуже  ретельно,  добре годують, чистять, пестять.

А ще на Маланки  господині  ретельно  чепурять,  підбілюють піч,  адже в ніч напередодні Нового року вона танцює, віддається. Ось які пояснення стосовно вшановування печі в новорічну ніч, записані в різних регіонах України, приводить професор С.І.Килимник: "Тому то піч  на  Маланки  мусить бути чисто вимащена, "щоб не кляла, що не вимащена". Ніхто  у  цю ніч не спить на печі, не сидить, нічого  на  неї  не  кладуть, бо тяжко їй танцювати"..."Нехай спочине"... "Василь з Маланкою  приходить танцювати на печі - аби їм не перешкоджати"... На піч кладуть овес - "на коровай, так як у нас на весілля,  і  їй  дається вівса, як ся віддає". "Аби мала чим коня годувати, бо вона  їде  в місто, на герць".(Український рік... Київ, 1994. Книга 1, С.116.)

Підготувала матеріал учитель образотворчого мистецтва Омельчук Є.В.