Міжнародний День рідної мови

Міжнародний День рідної мови

                                             Нації  вмирають не від інфаркту.

                                             Спочатку їм відбирає мову.

                                                                      Ліна Костенко

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі. Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Чисельність постійного  населення міста Фастова за оцінкою на 01 грудня 2017 року Головного управління статистики у Київській області становило 45 985 чоловік. За підсумками Всеукраїнського перепису населення в 2001 році за національним складом  переважали українці – 90.7%, росіяни – 7.8%, білоруси – 0.4%, поляки – 0.2% та інші. Фастів багатонаціональне місто, на його вулицях можна зустріти азербайджанців, молдаван, циган, євреїв…

21.02.2018 року в приміщенні ФШНМ о 12.00 пройшли літературні читання, присвячені Міжнародному Дню рідної мови по темі «Фастів – місто єднання». На цьому заході пролунали вірші на різних мовах.

Учні та вчителі школи майстерності в своїй роботі використовують мову «кольорів» і глибоко впевнені, що вона є мовою єднання.

КОЛЬОРИ ВЕСЕЛКИ      

 Пробіжу по райдузі,по усіх доріжках

 Будуть кольоровими пальчики на ніжках,

 КОЛЬОРИ ВЕСЕЛКИ зафарбують стежечки,

 Подарую всім навколо кольори-мережечки.

 ЧЕРВОНЕНЬКА стрічечка пахне полуницею,

 Вишнею,кавунчиком,яблучком,суницею.

 Колір це любові,долі,еволюції,

 Зірки на ялинці,сили,революції.

 Далі йде доріжка- колір апельсиновий,

 Персиком насичений,ОРАНЖЕВИЙ,

 БУРШТИНОВИЙ!

 Самий він яскравий, пахне абрикосом,

 Колір цей вплету подругам у коси!

 ЖОВТИЙ КОЛІР літа,соняха і сонечка,

 Квітів на галявині,стрічечки у донечки

 ЖОВТИЙ КОЛІР меду,пшеничного колосу

 ЖОВТИЙ КОЛІР променя і мирного голосу.

 А ЗЕЛЕНИЙ  манить...свіжістю й красою,

 Запахом ялинки,сосни і росою.

 На доріжці цій я ніби оживаю,

 Розквітаю,молодію,що робити знаю...

 ГОЛУБА ДОРІЖКА - КОЛІР миру й неба,

 Жити у добрі і злагоді усім людям треба.

 По доріжці пробіжу,зафарбую ніжки,

 І про мир всім розкажу,прочитаю з книжки!!

 СИНЯЯ ДОРІЖКА пахне васильками,

 Квітами,що є на полі й сукні моєї мами.

 СИНІЙ КОЛІР моря і глибин небесних,

 І зірок,що в небі,і казок чудесних.

 КОЛІР ФІОЛЕТОВИЙ - сливкою насичений,

 Манить погляд кожного,наче намагнічений.

 Пробіжусь по стежці цій,буду ніби квіточка

 Гарна і приваблива,як веселе літечко.

 Пробіжу по райдузі,по усіх доріжках

 Будуть кольоровими пальчики на ніжках,

 КОЛЬОРИ ВЕСЕЛКИ зафарбують стежечки,

 Подарую всім навколо кольори-мережеч

                                                      Валентина Малая

РІДНА МОВА

По-своєму кожна

Пташина співає,

По-своєму кожен

Народ розмовляє.

У мене й народу  мого

Українська є мова чудова,

Своя, материнська.

По світу її,

Як святиню, нестиму

Допоки живу,

В чистоті берегтиму,

З Любов’ю сердечною,

Вірністю сина.

Ця мова для мене,

Як мати, єдина.

С. Жупанин

РІДНА МОВА

Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,

Ти полетиш, де світу далечизна,

Та в рідній мові буде вся душа

І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова.

Моря перелетиш і не впадеш,

Допоки буде в серці рідна мова.

Д. Павличко

ХТО ЯК ГОВОРИТЬ

Все, що живе на світі,

Уміє розмовляти.

Уміють говорити зайці і зайченята,

По-своєму говорять і риби серед моря,

І у садочку пташка, і у траві комашка...

Говорять навіть квіти з блискучими зірками...

— А як говорять діти?

— Так, як навчила мама!

— Прийми ж, матусю,

Слово подяки від дитини

За нашу рідну мову,

За мову України.

Л. Полтава

Рідна мова

Як воду п’ю із чистої криниці,

З-поміж людей вишукую слова.

І наша рідна мова чарівниця

У віршах повнозвучних ожива.

Цвіте, як квітка маку серед поля.

Дзвенить , як пісня пташки чарівна.

І хоч нелегка в України доля,

Та вірю все ж відродиться вона.

І буде людям Україна мати,

Не мачуха, якою нині є.

І мову рідну будуть шанувати,

Як найбагатше надбання своє

                         Людмила Савчук