вівторок, 15 грудня 2015 р.

Vita brevis, arts longa

У реалістичній скульптурі ХХ століття неможливо оминути творчість Родена та представників його французької школи, втіливши динаміку і сучасну широту пластичного просторового мислення в своїх творах – еклектичність у Бурделя та класицизм у Майоля – що загалом формує прогресивну скульптуру сучасності.
Роден відтворив в пластичних формах людське життя – від любові до смерті, інтелектуальної напруженості, жертовності, громадянського героїзму до інтимної лірики. Взаємодія матерії та духу, філософська думка і динаміка пронизують життєву і натхненну пластику в «Бронзовому столітті»; новаторська форма і конструктивізм в «Бальзаку», «Громадянах Кале» та в «Мислителі». В творах Родена форма та зміст – єдине ціле. Але сучасники скульптора не сприйняли  портрету «Людина зі зламаним носом» та композиції у «Вратах ада», які збудили конфлікти у суспільстві. Імпресіонізм Родена надав нового напрямку в сучасній скульптурі, що особливо характеризує композицію «Вічна весна». Французька пластика підкорила світ, але в мистецтві заявили про себе і італійські майстри – такі новатори як Манцу, Джакометті, Модільяні, Мессіна, Бранкусі.


Особливі сторінки в прогресивній скульптурі ХХ століття займають Дега, Пікассо, Ліпшиц, Лєже, Ренуар, Гоген. Авторська пластика англійця Генрі Муре особливо вражає. Віртуозно володіючи матеріалом – бронзою і мармуром – всі вище названі скульптори створили геніальні композиції в пластиці, які заворожують і захоплюють кожного, хто спілкується з прекрасним мистецтвом скульптури, хто її розуміє, бо розуміння в мистецтві не кожному дано.
Особливо треба відзначити місце в світовій скульптурі українця Олександра Архипенка. Він народився в Києві у 1887 році. У 1902-1905 роках навчався в Художній школі, але у 1905 році переїхав до Москви, де до 1908 року виставляв свої твори на художніх виставках. З часом переїхав до Парижу, де теж навчався в Художній школі разом з Модільяні. Постійно брав участь у Салонах Парижу. У 1923 році переїхав до Сполучених Штатів Америки, де працював до кінця життя і отримав світове визнання. Помер у 1964 році у Нью-Йорку, де і похований. Пластика Архипенка виділяється стилізацією і узагальненням в композиціях, що притаманно українському народному мистецтву. Форма його авторських скульптур витончена і ювелірно вишукана, без салонного несмаку. Архипенко-скульптор зробив новаторський новий крок в пластиці ХХ століття.
Змогли переконатися в цьому учні та вчителі Фастівської школи народної майстерності, які відвідали 21 листопада Мистецький Арсенал у Києві на Печерську.
В День Гідності і Свободи спілкування з прекрасним надихало на нові творчі злети та реалізацію творчих задумів в сьогоднішньому непростому житті в Україні.
Два роки тому, в Революції Гідності брали участь митці з усієї України. Художники-живописці, архітектори, графіки, скульптори, актори театру і кіно, письменники і поети, науковці, музейники і журналісти були на вістрі бурхливих подій, будували барикади, оберігали молодь і ціною власного здоров’я  і навіть життя відстояли право українців на незалежність і свободу. Слава Героям!
Митці не байдужі до сьогодення, живуть і творять з вірою у світле майбутнє України, і починати треба змінювати дійсність на краще з себе, зі своєї родини, домівки, з свого рідного села чи міста.
Екскурсантам, учням і вчителям, додали позитиву і відвідування Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» та картинної галереї на Одеському ринку міста Києва, до речі, унікальній і єдиній в Україні. Як же не вистачає такої галереї у Фастові!
До нових зустрічей на сторінках міськрайонної газети «Перемога».

Анатолій Древецький

Немає коментарів:

Дописати коментар