неділя, 29 березня 2020 р.

Квітень іде – красу несе

Квíтень – четвертий місяць календарного року, другий місяць весни, має 30 днів. Сучасну назву носить із 16-го сторіччя. Народні назви місяця — цві́тень, красене́ць, водолі́й, леле́чник, пусту́н, ка́пельник. В ужитку були також і такі народні назви: краснець, дзюрчальник, водолій, лукавець(бо квітнева погода нерідко примхлива).

Називають його «снігогін», а ще – первоцвіт, переплітень, цвітень, крапельник, пустун, красень (у білорусів він – «красавік»). У деяких краях квітень називають лелечником, бо це – пора повернення лелек з вирію.

У квітні наші предки вшановували велику Береги́ню-Ма́тір  — покровительку вро­жаїв. На честь премудрої Ла́ди  і чарівної Ля́лі  на Красній гірці  водили хороводи й співали пісень. В цьому місяці весна приходить повноправною господинею: земля вкривається зеленню, з’являються перші квіти, обіч осель прокльовуються півники, тому кажуть: «З’явилися біля хати півники — весна прийшла на призьбу».

Повним ходом ідуть роботи в полі,  першим висівають ячмінь, про який кажуть: «Кидай мене у болото — виросту, як золото, топчи мене в грязь — будеш, як князь».  З квітневою порою пов’язані прикмети, — «у квітні ранковий туман віщує ясну погоду»,  «сухий квітень — голодний рік», «коли на Мартина [14 квітня] буде хороша година, то буде хороше на людей і на урожай».

У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає (приказка). 
Мокрий квітень, сухий май, буде в клуні рай (приказка).

Матеріал підготувала вчитель класу історії та теорії народного мистецтва Фльока Ж.С.


Немає коментарів:

Дописати коментар