вівторок, 26 грудня 2017 р.

Відкриття виставки "Різдвяна-2018"


Щиро запрошуємо всіх поціновувачів візуального мистецтва!

28 грудня 2017 року о 15.00
у виставковій залі школи народної майстерності (Соборна, 19)
відбудеться вернісаж шкільної виставки-звіту за І півріччя 2017-2018 навчального року
"РІЗДВЯНА - 2018"


Запрошуємо на відкриття виставки!

вівторок, 19 грудня 2017 р.

З днем Святого Миколая!

День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам'яті Святого Миколая у католиків та православних. Ті церкви, які дотримуються юліанського календаря, відзначають свято 19 грудня за новим стилем (у 20-21 століттях), а ті, що дотримуються григоріанського календаря — 6 грудня.

За традицією, цієї ночі діти отримують подарунки під подушками. Тому вони вірять у диво, звершуване святим Миколаємі вчаться в святого бути милосердними. Святий Миколай опікується воїнами, водіями і тими, що подорожують, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей і студентівморяківторговців, і лучників.
В пам'ять про милосердя святого Миколая, цього дня відзначається Міжнародний день допомоги бідним.

Традиція дарувати подарунки

«Свято святого Миколая». Картина голландського художника Яна Стена. Поміж 1665—1668 роками
Коза, ангел, кобила і смерть в процесії Мікулаша (св. Миколи) в Чехії. Початок XX століття.
Святий Миколай був багатою людиною і дбав про бідних людей тих часів. Найбільш імовірно, що традиція дарувати подарунки пішла від відомого випадку, коли один збіднілий чоловік не міг забезпечити своїх трьох доньок приданим. За тамтешніми звичаями, вони не змогли б вийти заміж, і, якщо б їм не вдалося знайти роботу, то довелося б стати повіями. Миколай, у той час ще не єпископ, дізнавшись про це, вирішує скористатись батьківським спадком щоб зарадити біді. Протягом трьох ночей він пробирався до убогої хатини та щоразу закидав крізь вікно у кімнату, де ночували сестри, шмат золота — на придане для кожної з дочок. Крім того, святий Миколай бажав, щоб ті три дочки не знали хто їм закидав це золото.
Ймовірно, ця традиція пішла з середньовічної Німеччини, де напередодні свята батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити таємно, вночі, щоб діти вірили в чудеса святого. Згодом почали також дарувати ласощігоріхисухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами; шкільне приладдя, іграшки, які клали в нові чи начищені та відремонтовані старі черевики, які ставили поблизу камінів, чи у панчохи, які вішали на каміни. Діти вірили, що святий саме через камін закидає в дім подарунки. Неслухняних дітям клали в'язку різок. Вважалося, що імена тих хто гідний чи не гідний подарунка записувалися в Золотій книзі, якою володів святий Миколай. Діти також часто вірили, що Миколай приходить з осликом, який допомагає йому. Тому вони клали поруч зі своїм взуттям моркву для нього. Вважалося, що віслюк веде свій рід від осла, на якому Ісус Христос святково в'їжджав у Єрусалимнапередодні Розп'яття.

За давньою українською традицією, старші господарі села на свято збиралися, щоб зварити пшеничного пива. Влаштовувалася гостина, після якої всі весело з піснями їздили на санях довкола села. Дітям цього дня дарувалося особливе печиво — миколайчики.
На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди. На всій території України влаштовували заздравні обіди на честь Миколая Угодника з приготуванням ритуального пива й медів. На Поділлі цього дня чекали «полазника» — чоловіка, який першим зайде до хати, що віщувало багатство й щастя протягом року. Також, через подвір'я мав пройти хазяїн, дати худобині їсти й привітати її словами:
«Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю дружиною! »
На Київщині ґазда, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водоюпаляницю з грудочкою соліквача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи:
«Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха! »
До дня Миколая прийнято віддавати борги. Українська приказка говорить: «Якщо ти мені не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи». Серед прикмет, що пов'язані з цим днем: великий іній — на врожай хліба. Якщо ж 19 грудня йде дощ — гарно вродить озимина. Мороз цього дня означав великий врожай хліба й городини.

В сучасній Україні

В незалежній Україні образ святого Миколая і традиції дарувати подарунки відроджуються. Також дедалі більше шанується традиція прояву турботи про нужденних: як у вигляді доброчинних заходів у церковних громадах, так і в світських благодійних проектах.
У школах напередодні свята проводяться уроки, на яких дітей вчать писати листа святому Миколаю.
6 червня 2006 року Президент України Віктор Ющенко підписав указ № 481/2006 «Про заходи щодо відродження традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів в Україні», що передбачає, зокрема, опрацювання питання створення комплексу «Садиба Святого Миколая» в Івано-Франківській області з Будинком творчості народних майстрів Національної спілки майстрів народного мистецтва України. У 2010 році президент Віктор Янукович доручив уряду передбачити в держбюджеті на 2011 рік кошти на будівництво Маєтку святого Миколая в національному природному парку «Гуцульщина».
Цього дня деякі громадські організації проводять традиційні благодійні акції для сиріт. Так, у Львові щороку проходить акція «Миколай про тебе не забуде!»: в місті організовується «Фабрика святого Миколая», куди жителі приносять подарунки та пожертви для сиріт; активісти акції ввечері 18 грудня та 19 грудня розносять їх дітям. Пласт щороку збирає кожен курінь та готує велику програму для дітей-сиріт та інвалідів.
До свята приурочуються й інші події. Так, у Львові, традиційно саме 19 грудня, на Миколая, відкривають різдвяну ялинку