Березень. Народні звичаї та прикмети.

Народ скаже як зав’яже

Слову "весна" більше 2 тис. років і воно присутнє у інших індоєвропейських мовах. У майже всіх слов'янських мовах воно вимовляється так само, як і в українській. Багато хто асоціює слово "весна" із близькозвучним "веселий". Історично обидва слова спільнокореневі, походять від давнього індоєвропейського ves із первинним значенням "живий, світлий".

Перший місяць весни – березень. Вчені дослідили, що у першого місяця весни було більше як 20 слов'янських назв.В Україні видозмінена латинська назва першого місяця весни "март" вийшла з ужитку. Але давні римляни найменували його так на честь Марса. Тоді його ще не вважали богом війни - він був охоронцем весни і врожаю.У літературних джерелах місяць називали марцем. Чимало вчених асоціюють назву "марець" із коренем "мрець" традиціями проводжати зиму. Цього місяця слов'яни проводили тризну - обряди поминання покійних предків. Поляки називали місяць марець і співали пісень про смерть, яка в'ється по тинах і шукає собі поживу.

Етнологи знаходять назви март, марець у фольклорі "Буває март за всіх варт", "У марець ще змерзне старець", "Білий – як у марці сніг", "Згинув, як марцевий сніг".

В Україні ж цей місяць у різні часи в народі називали зимобором, а ще передвесінням. Нині найактивніше вживається назва "березень". Багато хто асоціює назву місяця із початком руху соку у дерев – березень, березіль, березоль. 

Дехто розуміє назву "березоль", як "злий до беріз". Адже, щоб добути солодкий березовий сік, у корі рослини роблять отвори. Після дерева хворіють, а нерідко й гинуть. Вважається також, що ця назва походить від слів "береза" і "зело" - зелень. Назву місяця, березень, виводять від слова береза ще й тому, що вона в цю пору починає квітнути. У фольклорі слово "березень" вжите рідко і переважно у найновіших творах:

"Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба урожай", 

"Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай".

Березень називали і каплюжником, капелюжником, крапельником, калюжником, а за швидке сніготанення і появу перших таловин – протальником. Прозивали наші предки березень і свистуном, свистунцем. А ще цей місяць – сонцегрій, весновій, вітроніс.

У народі цей місяць здавна звали березілем, красовиком, соколиком. А ще березень мав і такі поетичні назви: запалі сніги, з гір потоки, полютий. Тобто "по" – після - "після лютого".

У Білорусі його називають сакавік. Це слово походить від слова "сік" . У хорватів березень – сушец, бо цього місяця мало буває опадів і в лісі сухо.

Народні звичаї та прикмети на березень місяць

1 березня - Мариамна, Маремьяна Праведна, Маремьяна - потвора.

Важко сказати, як перетворилася свята праведниця в народному календарі в Маремьяну-страховину. Страховину люди уявляли собі по-різному: і господинею хати, і дружиною будинкового або лісовика, і у вигляді потворної баби маленького зросту, і дівки з довгими чорними волоссям, білим обличчям і чорними очима. Вона може жити не тільки в будинку, але і в лазні, в хліві, на гумнах, в курнику, порожніх будівлях. Найчастіше кікімора по дрібницях шкодить мешканцям будинку, іноді допомагає господарям, попереджає про можливу біду - виходить з підпілля і плаче.

Про погоду 1 березня говорили: підняв Ярило зиму на вила.

Після Хрещення циган шубу продає, а чекай морозів на Опанаса-пучеглаза, на Федора-тирана (Тирона) і Маремьяну-страховину.

6 березня

По Тимофію весна.

Якщо у цей день була сонячна погода, старі люди виходили на призьбу, грілися на сонечку, вели розмови, згадували кумедні історії.

8 березня

Дмітрієв день

Цей День селяни пов'язували з поведінкою птахів.

На Здобуття птах гніздо знаходить.

Своєчасний приліт навесні перелітних птахів обіцяє гарний врожай хліба.

Якщо птахи в'ють гнізда на сонячному боці дерев, будинків - до холодного літа, і назад.

Якщо дергач крикне перш перепела, то коні все літо будуть худі; якщо ж перепел крикне раніше деркача, то коні будуть ситі.

Якщо дятел стукає в березні, то пізньою буде весна.

Синиця заспівала - тепло ворожить.

Свирочек-зяблик свирлиг до негоди, холоду.

У день Обрітення Глави птах завиває гніздо, а перелітний летить з вырая (з теплих місць; півд.).

На Здобуття птах гніздо знаходить.

Якщо Дмитрів день на снігу, то Свята по снігу, а Дмитрів по голу, і Свята по тому.

9березня

Тарасій

На Тарасія не сплять вдень; кумоха (лихоманка) нападе.

Якщо у цей день випаде сніг, то й святий тиждень (Великдень) буде холодна, якщо буде сухо, то не чекай дощу і Великдень.

Роги місяця яскраві і круті - на мороз.

11 березня

Прокіп дорогу рушить.

12 березня

Вважають, що цей день завжди буває відлига.

На Василя теплого сонце в кругах - до урожаю.

Довгі бурульки - довгий льон.

Якщо з даху капає, мисливцеві треба збиратися на полювання на зайців.

Спиляні дрова на санях вивозять у сплавних місцевостях до берега річки.

13 березня

Касьян Заздрісний. Касьян Злопам'ятний. Недоброзичливець, Немилостиввый, Скупий.

Касьян на худобу гляне - худоба валиться; на дерево - дерево сохне.

Касьян на що не гляне - все в'яне.

Касьян на народ - народу важко; Касьян на траву - трава сохне; Касьян на худоба - худоба дохне.

Високосний рік важкий, на людей і на худобу.

14 березня

Євдокія (Авдотья)-плющиха, подмочи-поріг, свистунья, веснівка, замочи-поділ.

Оскільки за старим стилем Євдокія випадала на 1 березня, тобто відкривала весну, з нею було пов'язано багато прикмет і звичаїв.

Авдотьї плющихи, плюшнихи; сніг плющить настом; перша зустріч весни.

Яка Євдокія, таке і літо.

На Плющиху погоже, усе літо пригоже.

Плющиха - тому, що сніг плющить настом.

Авдотья-веснівка весну сряжает.

Авдотья красна, весна красна.

Звідки вітер на Плющиху подує, оттоль і прийде весна.

Якщо на Євдокію ясно - рік прекрасний; якщо похмуро - поганий рік.

Новачок (народився місяць) під Явдоху з дощем - бути літу мокрому.

Ясна погода у цей день віщує хороший врожай пшениці, жита і трав.

День Євдокії червоний - на огірки і грузді урожай.

Якщо курка на Явдоху нап'ється і овечка на Єгор (6 травня) наїсться.

Якщо грак прилетів до 14 березня - бути літу мокрому, а сніг зійде рано.

З Євдокії починаються перші відлиги.

Якщо на Євдокію холодно, худобу годувати зайві два тижні.

Приблизно з цього часу починають дути весняні вітри.

З якого боку в цей день вітер дме з тією будуть вітри весною і влітку.

На Евдокею сніг - урожай, теплий вітер - на мокре літо, вітер з півночі - на холодне літо.

З Евдокей ще встоячь собаку заносить снігом.

З Евдокей вітри і вихори.

На Євдокію мороз прилучится, так і березень на ніс сідає.

З Евдокей погоже - усе літо пригоже.

У цей день садять капустяну розсаду.

Прийшли Евдокей - дядькові затії: соху точити, борону лагодити.

За звичаєм днем Явдохи закінчувалися терміни зимових наймів і починалися весняні: «З Євдокії до Єгор», «з Євдокії за Петрів день (12 липня)» і т. п.

Євдокія-веснівка вважалася в народі великим 

15 березня

Очікується остання відлига. Прислів'я «Федот, та не той» застосовується до цього дня, коли замість відлиги трапляється мороз.

На Федота занос - все сіно знесеш (так як довго не буде трави).

На Федота - кучугури.

17 березня

Прилітає перша весняна пташка - грач.

Герасим-Грачевник граків пригнав.

Якщо граки прямо на гніздо летять - дружна весна.

Якщо граки сіли в гнізда, то через три тижні можна виходити на посів.

На Гарасима змовами виживають страховину.

Хто на Грачевника в нові личаки обуется, у того весь день буде шия скрипіти.

18 березня

У старовинних месяцесловах писалося: «Хоча б у день Конона-Градаря була і зима, починай орати город, і ти тільки почни в цей день, неодмінно город буде добрий, і овочу буде багато». Вираз «орати город» тут має символічне значення: достатньо зробити кілька лунок, або копков лопатою.

Якщо на Конона відро, то граду влітку не буде.

20 березня

З Василя весна йде. З дахів капає, а за ніс цапает.

22 березня

На Сороки день з ніччю міряються.

Сорок мучеників - сорок ранків.

Якщо на сорок святих ліг мороз, то урожай на просо.

З 22 березня і до Зосими-пчельника (30 квітня) вважається сорок ранкових морозів. Якщо ранки з цього дня тривають постійно, то літо буде тепле.

Гречку слід сіяти пропустя сорок морозів після сорока мучеників.

У що Сороки, і Петрівки (день тижня).

Є повір'я, що в цей день з теплих країн прилітають сорок різних птахів, і перша з них - жайворонок. На Сороки зазвичай пекли фігурки жайворонків. Чоловіки витягали жайворонків, і той, кому попадався пташка із запеченою в ній монетою, першим починав весною посів.

На Сорок Мучеників сорок пташок прилітають. Сорок пташок на Русь пробирається.

23 березня

День туманом мглист - буде льон волокнист.

Туман з'їдає сніг.

25 березня

На Феофана туман - урожай на льон і коноплі.

Якщо на Феофана кінь захворіє, то все літо буде хворіти, для річної роботи вона не годиться.

29 березня

На Савина сані покинь, воза посунь.

Якщо в цей день тепло, то і весна буде тепла.

30 березня

Олексія-Божого людини. Олексія Теплого. Поголовній. Олексій-з гір вода. Олексій-пролий глечик.

З гір вода, а риба зі стану (з зимовища).

На Олексія виверни голоблі з саней.

Покинь сани, снаряжай віз. Сани на поветь.

Якщо в цей день біжить вода з гір, то чекають сприятливої весни, а з нею і хороших урожаїв.

Які на Олексія струмки (великі або малі), така і заплава (розлив).

На Олексія Теплого діставай вулики (південні області).

Це - день гусячих боїв, спускають гусаків.

Після дня Теплого Олексія в південних областях починають сіяти овес та ячмінь.

 Підготувала матеріал вчитель класу історії та теорії народного мистецтва Фльока Жанна Станіславівна