пʼятницю, 23 лютого 2018 р.

Міжнародний День рідної мови

Міжнародний День рідної мови

                                             Нації  вмирають не від інфаркту.
                                             Спочатку їм відбирає мову.
                                                                      Ліна Костенко

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі. Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.
Чисельність постійного  населення міста Фастова за оцінкою на 01 грудня 2017 року Головного управління статистики у Київській області становило 45 985 чоловік. За підсумками Всеукраїнського перепису населення в 2001 році за національним складом  переважали українці – 90.7%, росіяни – 7.8%, білоруси – 0.4%, поляки – 0.2% та інші. Фастів багатонаціональне місто, на його вулицях можна зустріти азербайджанців, молдаван, циган, євреїв…
21.02.2018 року в приміщенні ФШНМ о 12.00 пройшли літературні читання, присвячені Міжнародному Дню рідної мови по темі «Фастів – місто єднання». На цьому заході пролунали вірші на різних мовах.
Учні та вчителі школи майстерності в своїй роботі використовують мову «кольорів» і глибоко впевнені, що вона є мовою єднання.



КОЛЬОРИ ВЕСЕЛКИ      
 Пробіжу по райдузі,по усіх доріжках
 Будуть кольоровими пальчики на ніжках,
 КОЛЬОРИ ВЕСЕЛКИ зафарбують стежечки,
 Подарую всім навколо кольори-мережечки.

 ЧЕРВОНЕНЬКА стрічечка пахне полуницею,
 Вишнею,кавунчиком,яблучком,суницею.
 Колір це любові,долі,еволюції,
 Зірки на ялинці,сили,революції.

 Далі йде доріжка- колір апельсиновий,
 Персиком насичений,ОРАНЖЕВИЙ,
 БУРШТИНОВИЙ!
 Самий він яскравий, пахне абрикосом,
 Колір цей вплету подругам у коси!

 ЖОВТИЙ КОЛІР літа,соняха і сонечка,
 Квітів на галявині,стрічечки у донечки
 ЖОВТИЙ КОЛІР меду,пшеничного колосу
 ЖОВТИЙ КОЛІР променя і мирного голосу.

 А ЗЕЛЕНИЙ  манить...свіжістю й красою,
 Запахом ялинки,сосни і росою.
 На доріжці цій я ніби оживаю,
 Розквітаю,молодію,що робити знаю...

 ГОЛУБА ДОРІЖКА - КОЛІР миру й неба,
 Жити у добрі і злагоді усім людям треба.
 По доріжці пробіжу,зафарбую ніжки,
 І про мир всім розкажу,прочитаю з книжки!!

 СИНЯЯ ДОРІЖКА пахне васильками,
 Квітами,що є на полі й сукні моєї мами.
 СИНІЙ КОЛІР моря і глибин небесних,
 І зірок,що в небі,і казок чудесних.

 КОЛІР ФІОЛЕТОВИЙ - сливкою насичений,
 Манить погляд кожного,наче намагнічений.
 Пробіжусь по стежці цій,буду ніби квіточка
 Гарна і приваблива,як веселе літечко.

 Пробіжу по райдузі,по усіх доріжках
 Будуть кольоровими пальчики на ніжках,
 КОЛЬОРИ ВЕСЕЛКИ зафарбують стежечки,
 Подарую всім навколо кольори-мережеч

                                                      Валентина Малая




РІДНА МОВА
По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.
У мене й народу  мого
Українська є мова чудова,
Своя, материнська.

По світу її,
Як святиню, нестиму
Допоки живу,
В чистоті берегтиму,
З Любов’ю сердечною,
Вірністю сина.
Ця мова для мене,
Як мати, єдина.
С. Жупанин

РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Д. Павличко

ХТО ЯК ГОВОРИТЬ
Все, що живе на світі,
Уміє розмовляти.
Уміють говорити зайці і зайченята,
По-своєму говорять і риби серед моря,
І у садочку пташка, і у траві комашка...
Говорять навіть квіти з блискучими зірками...
— А як говорять діти?
— Так, як навчила мама!
— Прийми ж, матусю,
Слово подяки від дитини
За нашу рідну мову,
За мову України.
Л. Полтава

Рідна мова
Як воду п’ю із чистої криниці,
З-поміж людей вишукую слова.
І наша рідна мова чарівниця
У віршах повнозвучних ожива.
Цвіте, як квітка маку серед поля.
Дзвенить , як пісня пташки чарівна.
І хоч нелегка в України доля,
Та вірю все ж відродиться вона.
І буде людям Україна мати,
Не мачуха, якою нині є.
І мову рідну будуть шанувати,
Як найбагатше надбання своє
                         Людмила Савчук

Немає коментарів:

Дописати коментар