У
реалістичній скульптурі ХХ століття неможливо оминути творчість Родена та
представників його французької школи, втіливши динаміку і сучасну широту
пластичного просторового мислення в своїх творах – еклектичність у Бурделя та
класицизм у Майоля – що загалом формує прогресивну скульптуру сучасності.
Роден
відтворив в пластичних формах людське життя – від любові до смерті,
інтелектуальної напруженості, жертовності, громадянського героїзму до інтимної
лірики. Взаємодія матерії та духу, філософська думка і динаміка пронизують
життєву і натхненну пластику в «Бронзовому столітті»; новаторська форма і
конструктивізм в «Бальзаку», «Громадянах Кале» та в «Мислителі». В творах
Родена форма та зміст – єдине ціле. Але сучасники скульптора не сприйняли портрету «Людина зі зламаним носом» та
композиції у «Вратах ада», які збудили конфлікти у суспільстві. Імпресіонізм
Родена надав нового напрямку в сучасній скульптурі, що особливо характеризує
композицію «Вічна весна». Французька пластика підкорила світ, але в мистецтві заявили
про себе і італійські майстри – такі новатори як Манцу, Джакометті, Модільяні,
Мессіна, Бранкусі.
Особливі
сторінки в прогресивній скульптурі ХХ століття займають Дега, Пікассо, Ліпшиц,
Лєже, Ренуар, Гоген. Авторська пластика англійця Генрі Муре особливо вражає.
Віртуозно володіючи матеріалом – бронзою і мармуром – всі вище названі
скульптори створили геніальні композиції в пластиці, які заворожують і
захоплюють кожного, хто спілкується з прекрасним мистецтвом скульптури, хто її
розуміє, бо розуміння в мистецтві не кожному дано.
Особливо
треба відзначити місце в світовій скульптурі українця Олександра Архипенка. Він
народився в Києві у 1887 році. У 1902-1905 роках навчався в Художній школі, але
у 1905 році переїхав до Москви, де до 1908 року виставляв свої твори на
художніх виставках. З часом переїхав до Парижу, де теж навчався в Художній
школі разом з Модільяні. Постійно брав участь у Салонах Парижу. У 1923 році
переїхав до Сполучених Штатів Америки, де працював до кінця життя і отримав
світове визнання. Помер у 1964 році у Нью-Йорку, де і похований. Пластика
Архипенка виділяється стилізацією і узагальненням в композиціях, що притаманно
українському народному мистецтву. Форма його авторських скульптур витончена і
ювелірно вишукана, без салонного несмаку. Архипенко-скульптор зробив новаторський
новий крок в пластиці ХХ століття.
Змогли
переконатися в цьому учні та вчителі Фастівської школи народної майстерності,
які відвідали 21 листопада Мистецький Арсенал у Києві на Печерську.
В
День Гідності і Свободи спілкування з прекрасним надихало на нові творчі злети
та реалізацію творчих задумів в сьогоднішньому непростому житті в Україні.
Два
роки тому, в Революції Гідності брали участь митці з усієї України.
Художники-живописці, архітектори, графіки, скульптори, актори театру і кіно,
письменники і поети, науковці, музейники і журналісти були на вістрі бурхливих
подій, будували барикади, оберігали молодь і ціною власного здоров’я і навіть життя відстояли право українців на
незалежність і свободу. Слава Героям!
Митці
не байдужі до сьогодення, живуть і творять з вірою у світле майбутнє України, і
починати треба змінювати дійсність на краще з себе, зі своєї родини, домівки, з
свого рідного села чи міста.
Екскурсантам,
учням і вчителям, додали позитиву і відвідування Національного центру народної
культури «Музей Івана Гончара» та картинної галереї на Одеському ринку міста
Києва, до речі, унікальній і єдиній в Україні. Як же не вистачає такої галереї
у Фастові!
До
нових зустрічей на сторінках міськрайонної газети «Перемога».
Немає коментарів:
Дописати коментар