28 червня у Фастові відбулись урочистості з нагоди святкування 25-ї річниці Конституції України та дня кримськотатарського прапору, що відзначився у нашому місті фестивалем кримськотатарської культури "Ласкаво просимо до Криму". І поруч з блакитно-жовтим прапором на головній площі Фастова замайорів небесно-блакитний прапор із золотим гербом-тамгою.
Фестиваль запланований стати щорічним, і Фастів урочисто відкрив цю чудову традицію.
В світлих шатрах українські та кримськотатарські майстри ділились з відвідувачами частинками своїх ремесел, і школа майстерності, як завжди, не могла лишитись осторонь таких майстер-класів.
Школа майстерності представила невеличку виставку творчих робіт випускників та учнів школи, а вчителі провели низку майстер-класів, які, на нашу думку, найяскравіше представляють українську культуру: з ляльки-мотанки, плетіння, петриківського розпису, а кожен бажаючий міг виготовити браслетики в патріотичних кольорах.
Дякуємо організаторам за цікавий та яскравий фестиваль та сподіваємось, зрештою, відсвяткувати черговий фестиваль у Бахчисараї!
1 червня 2021 року в приміщенні школи відбувся День
відкритих дверей, приурочений до Дня захисту дітей.
Гості школи могли
ознайомитися з виставкою дипломних робіт випускників школи та персональною
виставкою випускниці Моргун Світлани, в якій представлені дипломні роботи
учениці з писанкарства, народної ляльки, витинанки, декоративного різьблення, килимарства,
гончарства та ліплення,бісеронанизування.
Також відбувся традиційний благодійний мистецький ярмарок,
з перерахуванням зароблених коштів від продажу робіт учнів та вчителів школи до
16-ї Всеукраїнської акції «Серце до серця» під гаслом «Здорові немовлята!»
Всеукраїнського благодійного фонду на закупівлю медичного обладнання для
Київської області.
Колектив
школи завжди радий гостям та запрошує на навчання до нашої школи талановитих
дітей Фастівщини.
27 травня 2021 року в Фастівській школі народної
майстерності Фастівської міської ради Київської області в черговий раз
випустила з своїх стін найкращих учнів ІІІ рівня навчання, які успішно здали
випускні іспити і отримали свідоцтва про початкову художню освіту.
Сьогодні, 25 травня, до Фастівської школи народної майстерності завітали представники ветеранів прикордонної служби.
За дорученням Голови Державної прикордонної служби України генерал-майора Сергія Дейнеко М'якушко Володимир, голова громадської організації ветеранів-прикордонників Фастівщини, урочисто вручив директору Фастівської школи народної майстерності Анатолію Древецькому Подяку "за заслуги у справі захисту державного суверенітету, територіальної цілісності, зміцнення обороноздатності й безпеки України, мужність і високий професіоналізм, виявлені під час виконання службового обов'язку, та з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав"
В.М'якушко акцентував увагу на значущій ролі патріотичного виховання юних фастівчан, про те, що Фастівська школа народної майстерності на чолі з директором Древецьким А.А. сприяє утвердженню в свідомості і почуттях молодого покоління патріотичних цінностей, любові до мови, мистецтва, минулого та сучасності України.
Колектив школи вдячний і пишається високою відзнакою свого керівника. Наголошуємо, що досі Фастівська школа народної майстерності лишається єдиним в Україні цілісним позашкільним закладом подібного напрямку, де зібрано під одним дахом понад 10 майстерень українських народних ремесел, з можливістю отримати грунтовну початкову художню освіту, а випускники по закінченню навчання отримують дипломи державного зразка.
Сьогодні українці вшановують пам'ять Тараса Шевченка. 22 травня 1861 року відбулось перепоховання великого Кобзаря.
Учні, козаки, освітяни, просто небайдужі мешканці Фастова та Фастівської ОТГ вшанували пам'ять митця пера та пензля біля пам'ятника, а затим перемістились у приміщення Фастівської школи народної майстерності, де відбувалась міська виставка-конкурс творчих робіт "Тарасовими стежками".
Тут очільник міста та шановні гості виступили з вітальним словом до учасників виставки та вручили відзнаки за перемогу у заході.
Трошки історії:
Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій...».
Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі (особливо багато було тоді молоді). З Києва 8 (20 травня) 1861 року останки Кобзаря на пароплаві «Кременчук» перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.
Церемонія перепоховання великого Кобзаря перетворилася на справжнє, хоч і сумне, свято.
