Молодіжну літературно-мистецьку премію імені Андрія Кравця-Кравченка з ініціативи громадськості засновано кілька років тому. До ради засновників увійшли Фонд імені Володимира Косовського, Фастівська міська організація Української Народної Партії, Фастівський «Меморіал» ім. В.Стуса, Центр громадських ініціатив “Інформаційне суспільство” і Фонд Віталія Шевченка. Оргкомітет премії сформовано у складі: Іван Неживий (голова оргкомітету), Олександр Горинський (координатор), Сергій Кравець-Кравченко (племінник поета), почесні громадяни Фастова Анатолій Древецький і Віталій Шевченко, доктор філософії в галузі історії Олександр Неживий і керівник районної організації ВТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка Віталій Сокур.

Цю премію щорічно у кінці навчального року вручають фастівській молоді за творчі здобутки у літературі і мистецтві та науково-популярні твори. У попередні роки її лауреатами стали учениця ЗОШ № 2 - автор науково-дослідницької роботи «Дитячі фантазії у поезіях Ліни Костенко, Павла Тичини, Ірини Жиленко, Олександра Олеся, Володимира Сосюри та Дмитра Павличка» Олександра ЗМАЖЕНКО, учениця ЗОШ № 5 – автор поезій на патріотичну тематику, зокрема вірша «Ти любиш рідну Україну?» Єлизавета АРХИПЧУК і учень цієї ж школи, автор поезій «Посвята Україні», «Пісня про Фастів», «Прохання до України», «Моя Україна», «Рідний край» Іван КОНОВАЛОВ.
Андрій Кравець-Кравченко у роки ІІ Світової війни – керівник молодіжної ОУН Фастівщини. Вів агітаційну політичну роботу в українському русі опору. Його поетична зірка засяяла дуже високо, але не встигла стати зорею – він загинув від рук гітлерівських окупантів за нез’ясованих обставин у жовтні 1943 року, не доживши до вісімнадцяти років. Поезії Андрія Кравця-Кравченка зберегла в пам’яті рідна сестра Олена й оприлюднила аж тоді, коли за це вже не розстрілювали, не кидали до в’язниці, а місцеві активісти видали її окремим виданням.
На вірші А.Кравця-Кравченка покладено музику, і ці пісні виконуються в сучасній Україні. Особливої актуальності вони набули з початком нинішньої російсько-української війни. Відомий виконавець, житель Фастівщини Микола Литвин виконав пісню на вірш А.Кравця-Кравченка «Україна», який поет написав 1942 року, вона звучала зі сцени столичного палацу «Україна». Нині вона відома світові, її можна почути і в Інтернеті. Уривок з цього вірша переймає кожного українця:
«… Хоч найкращих синів посіпаки з Кремля
Посадили в темниці підземні.
Хай Петлюра упав, Коновалець упав,
Сім мільйонів без хліба умерло,
Хай у храм заросла бур’янами тропа,
На шматки нашу землю роздерли.
Але націю вбить не змогли вороги,
Та її і не вбити нікому.
Повна сил і життя, повна міці й снаги,
Йде у вирі вона життєвому.
Ми страждали віки, і нарешті гряде
Нам велика година свободи.
Ще сконає наш кат, Україна піде
Й поведе за собою народи.
О, Вкраїно моя! Моя зоряна Русь,
Ти ще вільною будеш, кохана.
Вийду ввечері я й на Дніпро подивлюсь,
А вернуся… аж рано».
А тим часом патріотична громадськість Фастівщини пропонує у рамках декомунізації назвати одну із вулиць іменем Андрія Кравця-Кравченка. З цього приводу вони вкотре звертаються до міської ради.
Оргкомітет Молодіжної
літературно-мистецької премії
імені Андрія Кравця-Кравченка.
Травень 2018 року.